ІФКМ © Про сайт | Контакти

Косівська мальована кераміка як феномен української культури

(на прикладі фондової збірки ІФКМ)

   Косівська кераміка давно є одним із туристичних символів Гуцульщини. Посуд, прикраси, елементи інтер’єру виготовляються за особливою технологією, та вирізняються характерними кольорами. Жовтий, зелений, коричневий і трішки синього. Це кольоровий код гуцульської мальованої кераміки, яку століттями виготовляють майстри у Косові. Сьогодні косівська кераміка знову на піку своєї популярності, адже її занесено до репрезентативного списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, що свідчить про визнання самобутності і неповторності цих творів декоративно-ужиткового мистецтва. Косівська кераміка – це яскраві форми гуцульських виробів, колорит, орнаментика, символіка, які набули неповторного вираження у творах народних майстрів. Феномен їхньої творчості зумовлений не лише оригінальністю форм, а й характерними рисами оздоблення, технікою виконання, розписом, традиційною тріадою кольорів (зеленим, жовтим, і коричневим на білому тлі) технікою ритованого розпису.

   У ХІХ ст. гуцульська кераміка переживає період свого найбільшого розвитку. Із майстерень, що діяли тоді в Косові, Пістині, Кутах вийшли видатні гончарі, індивідуальність яких вплинула на розвиток і гончарної техніки, і характерної орнаментики.

   Збірка кераміки ІФКМ налічує понад 1600 одиниць. Кераміка Косова в музейній колекції представлена роботами невідомих майстрів і творами видатних гончарів ХІХ ст. – О.П.Бахматюка (1820-1882) та П.Кошака (1864-1941), на творчість яких хочеться звернути особливу увагу.

    Олекса Бахматюк (1820-1882) - автор понад сотні коминів і пічних ансамблів, майже тисячі предметів декоративної кераміки. У фондовій збірці ІФКМ зберігаються твори Олекси Бахматюка. Це миски, полумиски, дзбанки, горнята, свічники, основа яких покрита білою поливою та розписана триколірними фарбами. Свої вироби О.Бахматюк часто декорував зображеннями хреста найрізноманітніших модифікацій, у прикрашенні тарілок, свічників використовував мотиви «вазону»       і «вазон з вазою».

    У збірці ІФКМ є унікальна кахельна піч Олекси Бахматюка, виготовлена в 1852-1866 рр. На основі кахель, покритих білою поливою, нанесений розпис жовтою, зеленою, коричневою фарбами. На 30-ти прямокутних кахлях зустрічаються кахлі із зображенням півнів, баранів, солдатів з шаблями, вершників, хрестів, церков та святих.

    Отже, колекція творів Олекси Бахматюка в ІФКМ хоча й невелика, проте представлена досить вагомо.

     У кін. ХІХ- поч.ХХ  ст. важливим осередком розвитку гончарства на Гуцульщині стає с. Пістинь Косівського району. У колекції ІФКМ представлена творчість відомого майстра П.Г.Кошака (1864-1941), який після смерті Бахматюка виготовляв кахлі сюжетно-тематичного та орнаментального характеру, а також збагатив та розвинув традиції пістинської школи керамічного розпису і гончарства. В збірці ІФКМ є тарілки, миски, вази, колачі, декоровані рослинними та анімалістичними мотивами, що чітко прорисовані і ритмічно розміщені по всій поверхні. Крім традиційних, майстер вживав ще й синю фарбу.

     Творчі набутки О.Бахматюка і П.Кошака продовжили косівські гончарі ХХ-поч. ХХІ ст. Гуцульська народна кераміка 20-50-х років ХХ ст. незмінно асоціюється з творами Павлини Йосипівни Цвілик (1891-1964) - відомої майстрині художньої кераміки.  У фондовій колекції ІФКМ зберігаються твори П.Й.Цвілик, в яких втілені старовинні народні форми й орнаментальні розписи.

  Павлина Йосипівна створила багато декоративних робіт, в основі яких мають традиційні для українського гончарства форми. ЇЇ твори вражають різноманітністю: свічники-трійці, колачі, тарелі, вази, двійнята, фруктівниці, горщики, дзбанки, плитки, кахлі, писанки… У розписах майстрині переважають казково розкішні рослинні орнаменти, що переплітаються з традиційною анімалісткою (коники, олені, пави, півники, баранчики), трапляються й жанрові сцени.

   Традиції майстрині продовжили її дочка Стефанія Заячук та внучка Надія Вербівська, твори яких зберігаються у фондовій збірці. Особливо багато робіт Вербівської Н. (біля 50-ти робіт).

  Велика й різноманітна колекція робіт родини Рощибюків. У збірці ІФКМ є твори подружжя М.І. та Г.Й. Рощибюків (1903-1972); (1903-1981), які передали досвід своїм дочкам О.М.Козак, С.М.Волощук та працювали у художньо-виробничих майстернях м. Косова.

   У музейній збірці представлений цілий ряд творів випускників Косівського училища прикладного мистецтва, які працювали у керамічних цехах промислово-художнього об’єднання «Гуцульщина» та у художньо-виробничих майстернях. Відомі Я.К. Матусевич, М.В.Кікоть, В.Ю.Стрипко. Особливо багато робіт (більше 100)  Василя Володимировича  Аронця  (1936-1994), який створював скульптурні композиції на Шевченківську тематику та інші твори.

  Колекція кераміки ІФКМ й сьогодні доповнюється новими творами найкращих майстрів, які використовують традиційні форми й орнаментику Гуцульщини.

 Сьогодні Косівська кераміка знову на піку своєї популярності, адже цю традицію продовжують сучасні косівські майстри-керамісти та випускники Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, зокрема: Валентини Джуранюк, Оксани Бейсюк, Марії Гринюк, Ірини Цвілик-Серьогіної, родини Ореста Чорного, які в своїх творах (а це сучасні тематичні композиції) – скульптури, анімалістка, архітектурна пластика, збагачують традиційні форми,  орнаментальні сюжети новими виражальними засобами.

   Отже, косівська мальована кераміка – це феномен української культури. Кілька століть поспіль це диво мистецької Гуцульщини чарує своїх поціновувачів особливістю колірної гами та унікальністю образної мови.

Матеріали науково-практичної  конференції  “Музей сьогодні: аспекти діяльності”. Івано-Франківськ. 24 травня 2021 року. Івано-Франківський краєзнавчий музей.

Івано-Франківськ.  2021. С.144-147.

Тетяна Лебідь завідувач відділу народного мистецтва

Івано-Франківського краєзнавчого музею