ІФКМ © Про сайт | Контакти

Iвано-Франкiвський Краєзнавчий Музей

Агітаційні листівки УПА з фондової збірки ІФКМ

як документально-інформативне джерело до вивчення визвольного руху





Архів УПА (віднайдений у Городенківському р-ні, с. Поточище) був переданий до ІФКМ влітку 2017 року. Він є досить цікавим, перш за все, для вивчення історії визвольного руху як на теренах Прикарпаття, так і визвольного руху в цілому. До його складу входять: звіти, видання творів, карта, лист, бофон, щоденники вояків, вітальні листівки до релігійних свят та агітаційні листівки.

Стандартна листівка містила невеликий (щоб можна було швидко і непомітно перечитати) текст із описом проблеми та закликом до дій, часом була прикрашена малюнком (гравюрою). Їх друк та поширення потребували не так багато ресурсів та часу, тому листівки домінували серед видавничої продукції підпілля.  



Оформленням листівок (малюнками та графікою, зображенням карикатур) займалися повстанські художники. Це були висміювання радянської влади і  надання інформації простим людям щодо відношення уряду СССР до простого, багатонаціонального, підневільного народу.

Інформаційна робота серед населення була спрямована на втримання та поширення лояльності людей до повстанців як запоруки продовження боротьби. Найбільш придатним для цього інструментом виявилися листівки.

Пропагандивна служба УПА мала величезне значення в боротьбі з нацистсько-більшовицькими фальшивками, що оббріхували УПА й ОУН. Тому і вела ідейно-політичну боротьбу з ворогом.  

Публікація листівок і звернень була однією з основних форм боротьби українського руху, тому відбувалася безперервно. Головне гасло УПА було сформульоване в середовищі ОУН ще у 1940 році – “Свобода народам! Свобода людині!”. Ця фраза, розтиражована на тисячах примірників друкованої продукції, коротко і влучно демонструвала бачення повстанцями своїх цілей: у внутрішній політиці – побудова демократичної держави,  у зовнішній – низка незалежних націй-держав. Якщо ж окреслити хронологічні рамки наявних в українських архівосховищах видань українського національно-визвольного руху, то найбільша їхня кількість припадає на 1943 рік, трохи менше на 1944 рік, рідше зустрічаються видання 1940-1942 років. Це пов’язано з певними періодами діяльності й розвитку українського руху опору.

УПА засобами інформаційної війни досягла дискредитації комуністичного режиму в очах місцевих українців. Влада у Західній Україні ніколи не отримала достатньої лояльності, не зуміла завадити домінуванню антирадянських настроїв, навіть після ліквідації ОУН та УПА. Навпаки, повстанцям вдалося втримати високий рівень національної свідомості українців, знищити яку тоталітарний режим не спромігся впродовж півстоліття.


Матеріали науково-практичної  конференції  “Традиційна культура західного регіону в контексті культурної політики України: сучасний стан, проблеми, перспективи”. Івано-Франківськ.  20 травня 2019 року. Івано-Франківський краєзнавчий музей. Івано-Франківськ.  2019.  С.121-130.


Ольга Коретчук, вчений секретар

Івано-Франківського краєзнавчого музею