ІФКМ © Про сайт | Контакти

Прикарпаття на мапі Західної області Української Народної Республіки Михайла Осінчука

Події української революції і польсько-української війни, які мали значний вплив на суспільно-політичні процеси в межах краю та повсякденне життя мешканців Станиславівщини, також до певної міри були відображені на тогочасних картах. Внаслідок «Листопадового чину» 1 листопада 1918 р., проголошення Західноукраїнської Народної Республіки 13 листопада 1918 р. та Акту Злуки Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) і Української Народної Республіки (УНР) - землі Прикарпаття стали частиною Західної області Української Народної Республіки (ЗоУНР) УНР.

У новоствореній державі були здійснені спроби організувати випуски різних, за своїм призначенням, географічних карт. Зокрема, у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею зберігається примірник карти «Західної області Української Народньої Републики» М. Осінчука. Ця чорно-біла мапа виконана в масштабі 1:750 000. На мапі вказані «границі повітів політичних».

Межі повітів на карті ЗоУНР позначені штриховими лініями. Вказано кордони розташованих на теренах Прикарпаття Долинського, Калуського, Рогатинського, Станиславівського, Тлумацького, Надвірнянського, Косівського, Коломийського, Печеніжинського, Городенківського і Снятинського повітів та населені пункти, які були їхніми центрами.

У свою чергу, кордони судових округів на мапі М. Осінчука окреслені штрих-пунктирною лінією з двома крапками. В межах Станиславівщини знаходилися: Коломийський, Станиславівський та частково Бережанський і Стрийський округи. Назви окружних міст, таких, як Станиславів і Коломия, підкреслені суцільними лініями. «Границі судових повітів» позначені лініями з крапок. Також вказано «судові міста». В Коломийському судовому окрузі такими містами були: Обертин, Городенка, Гвіздець, Снятин, Заболотів, Коломия, Печеніжин (нині Коломийський район), Косів, Кути, Ялунів (нині Косівський район), Жаб'є (тепер Верховина Верховинського району). В Станиславівському: Калуш, Войнилів (нині Калуський район), Галич, Станиславів, Товмач (тепер Тлумач), Тисмениця, Солотвина (тепер Солотвин), Богородчани (нині Івано-Франківський район), Отинія (нині Коломийський район), Надвірна, Делятин (нині Надвірнянський район).

В Бережанському окрузі, за винятком Рогатина і Бурштина (нині Івано-Франківський район), всі вказані на карті міста розташовувались за межами Станиславівщини. До Стрийського судового округу належали Рожнітів (тепер Рожнятів), Долина, Болехів (нині Калуський район).

На карті також позначена «Давня границя Галичини і Буковини», яка водночас розмежовувала Станиславівщину та Буковину. Крім того, були відображені русла рік, з яких через територію Прикарпаття протікали Дністер і Прут.

Загалом «Карта Західної області Української Народньої Републики» авторства Миколи Осінчука є важливим джерелом, як дослідження історії розвитку української картографії періоду ЗУНР, так і для розуміння специфіки адміністративно-територіального поділу окремо взятих регіонів Галичини під час Української революції.

Олег Олійник, провідний науковий співробітник Івано-Франківського краєзнавчого музею

М. Осінчук. Карта Західної області Української Народньої Републики.

Фонди ІФКМ. Карта Західної області Української Народної Республіки. 1:750 000.