За дванадцять кілометрів від міста Городенки, районного центру в Івано-Франківській області, у межиріччі Дністра і Пруту, розкинулось мальовниче село Торговиця. Тут народився відомий український письменник і громадський діяч Лесь Мартович.
Матеріали про знаменитого односельця зібрав місцевий краєзнавець Василь Федорович Липчук. А що цих матеріалів вистачало повністю на музейну експозицію, то рішенням Торговицької сільської ради від 12 лютого 1966 року у двох кімнатах сільського адміністративного будинку на громадських засадах відкрито музей Леся Мартовича. Очолив його В. Липчук. Завдяки його старанням музей і надалі поповнювався новими експонатами.
Протягом вересня – грудня 1970 року мешканці села за фінансової підтримки місцевого колгоспу побудували приміщення під новий музей площею у 222 кв. м з пятьма експозиційними залами. Будували експозицію працівники краєзнавчого музею за ескізами Івано-Франківського художника Миколи Дундяка.
У лютому 1971-го минуло сто років від дня народження письменника. 12 лютого 1971 року відкрито літературно-меморіальний музей Леся Мартовича. Він став відділом Івано-Франківського краєзнавчого музею.
Перед музеєм на постаменті стоїть погруддя письменника. Цей пам’ятник вдячні земляки спорудили неперевершеному майстрові сатиричного слова, блискучому знавцеві народного життя на честь його 100-літнього ювілею.
Експозиція музею знайомить відвідувачів з життям, літературною і громадською діяльністю Леся Мартовича.
Тут зібрано твори Л. Мартовича – це видання різних років, а також наукові монографії, розвідки, студії про його життя і творчість, рідкісні документи, світлини, дисертаційні дослідження, спогади сучасників, ілюстрації до його творів. Представлено особисті речі письменника.
Творчість Леся Мартовича нерозривно пов’язана з творчістю Василя Стефаника та Марка Черемшини – всі трьох вони входять до так званої покутської групи новелістів.
У вестибюлі музею експонується горильєф «Покутська трійця», де зображено три письменників-побратимівРяд експонатів розповідає про дружбу письменника з В. Стефаником та Марком Черемшиною, представлено також портрети письменників і їх твори.
На стіні висить портрет Л. Мартовича, написаний художником М. Вареннею у 1971 році.
В експозиції можна побачити макет хати, в якій народився письменник.
В одному з виставкових залів – експонати, що розповідають про побут селян тогочасної Торговиці.
У вітринах – жіночий та чоловічий одяг, взуття. Переважає тут здебільшого саморобний одяг з овечої вовни: сардаки, пояси, кожухи, кептарі.
Серед побутових сільських речей експонуються різьблена скриня і стіл, дерев’яний замок від хати, вулик-дуплянка.
Можна оглянути і вироби домашнього вжитку. Серед них – пошивки, скатерті, верети тощо.
Відтворено також інтер’єр давньої хати: витинанки, які використовували для прикрашання стін, мальовані тарілки, образки, в яких зберігали світлини, різьблений стіл ХІХ ст., лампа, яку використовували для освітлення кімнати, дерев’яна миска, сільничка, млинок. Тут же представлено дерев’яний замок, скриню різьблену, що дарували дівчині, яка виходила заміж.
В експозиції представлено метрикальну книгу села Торговиці, започатковану 1857 р., де зроблено запис про народження Олекси Семеновича Мартовича за № 220 від 12.02.1871 р. Бажаючи синові кращої долі, Семен Мартович, пам’ятаючи, що завдяки науці він став одним із найшано-ваніших ґаздів села, віддає сина до місцевої народної школи.
Відвідувачі можуть побачити світлини тодішньої сільської школи, а також польської гімназії в Коломиї, куди влітку 1882 р. Л. Мартович вступив і де навчався до сьомого класу.
З 1890-го по 1892 рік майбутній письменник навчався у Дрогобицькій німецькій гімназії. Тут познайомився з І. Я. Франком.
Навчався у Чернівецькому університеті на юридичному факультеті та у Львівському університеті.
Експонується матрикул Л. Мартовича, виданий Віденським університетом у 1902 р., який засвідчує, що письменник теж там навчався.
В українську літературу Л. Мартович увійшов такими збірками, як: «Нечитальник»(1900 р.), «Хитрий Панько»(1903 р.), «Стрибожий дарунок»(1905 р.) та повістю «Забобон»(1917 р., Львів).
Увагу відвідувачів привертають робочий кабінет письменника, який відтворено за світлиною.
В одній із кімнат представлено експонати, що свідчать про вшанування пам’яті Л.Мартовича та про дослідження його творчості.
Центральну стіну прикрашає чудовий ґобелен, витканий на Полтавщині до 100-річчя від дня народження Л. Мартовича за ескізами київського художника В. Федька.
Експонується мапа, на якій позначено місця перебування письменника.
На планшетах розміщено світлини дослідників творчості письменника: Ф. Білецького, М. Рудницького, В. Лесина, О. Гнідан, Ф. Погребенника, В. Костащука, Г. Марчук.
Поруч на стенді – світлини письменників-земляків Л. Мартовича: П. Осадчука, В. Бандурака, О. Яхневич, Г. Никифорука. Експонуються і їхні твори.
Яскрава, багатогранна сатира Леся Мартовича – це цінний матеріал для характеристики політики, культури і загальної атмосфери в Австро-Угорській імперії. Спадщина сатирика життєва і актуальна, вона витримала випробування часом. Безсмертні творіння письменника назавжди ввійшли в золотий фонд нашої культури.
Письменник жив і творив за девізом: «Не для слави, а для людей». Цей вислів відвідувачі прочитають на кованому з міді барельєфі, який експонується у музеї.
Кожен відвідувач, побувавши тут, має можливість відчути атмосферу далекого минулого, прилучитися до витоків творчості великого письменника, вшанувати його світлу пам’ять.
Проекти |
Події, заходи |
Врятуймо скарби разом |
Міжнародний мистецький проект Hello World |
2008 рік |
2009 рік |
2011 рік |
2012 рік |
2013 рік |
2014 рік |
2015 рік |
Відділ природи |
Відділ народного мистецтва |
Відділі історії |
Наукові записки |
Тематичні видання |
Сучасні акценти музейництва. Історія, здобутки, перспективи |
Музей Гуцульщина |
Музей Івана Франка |
Літературний музей Прикарпаття |
Музей Олекси Довбуша |
Музей Леся Мартовича |
Музей О. Феданка |
Музей М. Грушевського |
Хата-Гражда |
Тендерні закупівлі 2015 |
Тендерні закупівлі 2016 |