ІФКМ © Про сайт | Контакти

Петро Арсенич «Станиславів – столиця ЗУНР»

 (стаття 1990 р.)

На початок 2024 р. припадає цілий ряд ювілейних дат пов’язаних з історією Станиславова в період Західноукраїнської Народної Республіки. Зокрема, цього року минає 105 років з часу, коли місто фактично стало столицею ЗУНР. Також, 3 січня 1919 р. у Станиславові  було прийнято ухвалу «Про злуку Західноукраїнської Народної Републики з Українською Народною Републикою».

Крім того, 2024 р. виповнюється 90 років з дня народження Петра Арсенича – історика, краєзнавця, багаторічного працівника Івано-Франківського краєзнавчого музею і, водночас, активного дослідника і популяризатора вивчення історії міста в період ЗУНР. Народився 24 січня 1934 р. в с. Нижній Березів (тепер Косівського району).

В 1958-1963 рр. він був старшим науковим співробітником Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. Впродовж 1963-1966 рр. – викладач кафедри археології та етнографії Івано-Франківського педагогічного інституту. Звільнений з викладацької роботи у зв’язку зі справою дисидента В. Мороза (1966). Працював у краєзнавчому музеї. Завдяки його діяльності поновився фонд краєзнавчого та інших музеїв області. Переслідуваний органами КДБ. У 1973 р. звільнений з посади завідувача відділу музею. 1981 р. при обшуку в нього конфісковано старі видання, твори В. Винниченка, М. Грушевського, Д. Донцова, П. Куліша, Б. Лепкого, О. Назарука та ін. Петро Арсенич став одним із засновників обласних відділень товариств «Просвіта», «Меморіал», НРУ (1989). 15 квітня 1990 р. краєзнавець підняв синьо-жовтий прапор над Івано-Франківською міською ратушею.

Водночас за умов зростання національної свідомості населення в останні роки існування Радянського Союзу вчений активно популяризує історію Станиславова періоду ЗУНР. В даному контексті важливе значення має його стаття «Станиславів – столиця ЗУНР», що вийшла друком 1 листопада 1990 р. у часописі «Західний кур’єр».

Олег Олійник, провідний науковий співробітник

 Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Івано-Франківського краєзнавчого музею

Арсенич П. Станиславів – столиця ЗУНР. Західний кур'єр. 1990. 1 листопада.

У цій публікації автор коротко розглядає встановлення української влади у Львові і Галичині в листопаді 1918 р. Дослідник характеризує процес передачі від представників австрійської монархії влади членам повітової Української Національної Ради, призначення очільником міста Павла Чайківського та інших посадовців. Вчений відзначає початок виходу часописів «Станиславівський Голос» (5 листопада 1918 р.) та «Українське життя» (10 листопада 1918 р.). Петро Арсенич зазначав, що 15 листопада 1918 р. у Станиславові біля казарм 95-го полку відбулась присяга українських вояків та подає її текст.

Історик вказує на те, що наприкінці грудня 1918 р. уряд переїхав із Тернополя до Станиславова. Уряд ЗУНР покинув Тернопіль 31 грудня 1918 р. Вже з 1 січня 1919 р. Станиславів фактично став столицею ЗУНР. Петро Арсенич підкреслював, що тут була стабілізована діяльність державних структур. В новій столиці почав збиратися парламент ЗУНР – Українська Національна Рада. Вчений подав відомості про вихідців із Станиславова і Прикарпаття, які входили до складу УНРади.

У своїй статті 1990 р. історик також висвітлив перебіг сесії УНРади під час якої 3 січня (у п’ятницю) 1919 р., затверджуючи Фастівський договір, було ухвалено закон про злуку ЗУНР і Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія відзначалась військовим парадом. Дослідник вказував, що тоді було 65 делегатів від Галичини, Буковини і Закарпаття на скликаний до Києва Трудовий Конгрес та зазначає про їх участь у проголошенні Акту Злуки 22 січня 1919 р. Вчений наводить відомості про членів обраної президії УНРади (керівний постійно діючий орган найвищої представницької влади ЗУНР), яку очолив Є. Петрушевич. Науковець також подає новий склад Ради Державних Секретарів сформований С. Голубовичем, який став головою уряду і одночасно секретарем фінансів торгівлі та промисловості.

Історик відзначив прийняття 12 квітня 1919 р. закону про введення з 1 травня 1919 р. 8-годинного робочого дня на всіх промислових підприємствах і відзначення 1 травня, як свята трудящих ЗУНР. Також він зазначав, що 14 травня 1919 р. УНРада ухвалила закон про земельну реформу. Вчений підкреслював, що в Станиславів, як у столицю ЗУНР, приїжджали делегації, як з Наддніпрянщини, Закарпаття, Буковини, так і закордонні місії. Тут проводились різні наради, збори різних партій і організацій.

Петро Арсенич наводив перелік часописів, які виходили друком у місті. У публікації охарактеризовано стан освіти у столиці. Дослідник акцентував увагу на жвавому суспільно-політичному і культурно-освітньому житті Станиславова, яке було перервано наступом польської армії та захопленням міста у травні 1919 р. (25 травня 1919 р. перші загони польської армії вступили в місто). В наступні роки історик продовжив досліджувати висвітлену у публікації проблематику і вже в незалежній Україні в 1993 р. вийшла друком його монографія «Станіславів – столиця ЗУНР».

Арсенич П. Станіславів – столиця ЗУНР. Івано-Франківськ, 1993. 56 с.

Загалом стаття Петра Арсенича опублікована в період існування Радянського Союзу, під час активізації національного руху, мала важливе значення на тлі зростання зацікавлення серед мешканців Прикарпаття історією української визвольної боротьби.

- Арсенич П. Станиславів – столиця ЗУНР. Західний кур'єр. 1990. 1 листопада. С. 5.

- Арсенич П. Станіславів – столиця ЗУНР. Івано-Франківськ, 1993. 56 с.

- Вітенко М., Марущенко О. Арсенич Петро Іванович. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 1 : А – Ж. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. С. 59-60.

- Дерещук Т. Президія Української Національної Ради. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3 : П – С. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. С. 244.

- Діда Р., Устинський В., Життєпис Станиславова. Книга перша, Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2022. 768 с.

- Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 : Ілюстрована історія. Львів – Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2008. 524 с.

- Карпенко О. Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923: Історія. Івано-Франківськ : Сіверсія, 2001. 628 с.

- Монолатій І. Столиця Західно-Української Народної Республіки – м. Станиславів. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3 : П – С. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. С. 512-520.

- Павлишин О. Рада Державних Секретарів. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3 : П – С. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. С. 290-293.